ГлавнаяПоложение ОрганизаторыМастераКомандаИменаФотоПубликацииСсылкиГостевая

Имена

ФЕСТИВАЛЬНІ НОТАТКИ

ЛІСОВА ФІЕСТА-2006

Звернення до друга, який там ніколи не був

Олександр Школьний

Нотатка від організаторів: стаття є авторською, отже, суб’єктивною.
Погляд організаторів на події може не співпадати з думкою автора. Автор статті може помилятися в деяких фактах, що цілком природньо, бо неможливо "объять необъятное".
Але в цілому стаття гарно відображає атмосферу і події фестивалю.

Фестиваль "Лісова фієста" проводиться на великій галявині у лісі біля м.Боярка. Добиратися з Києва від м.Святошин, маршрутка № 369 до вокзалу м.Боярка, а потім на маршрутці із аналогічним номером на шлях до Забір'я або на Княжичі (через Забір'я). Час від Києва до Боярки - 40 хвилин, від Боярки до маркера-вказівника "Лісова Фієста" на трасі - 5 хвилин. Потім потрібно перейти заливний луг (цього року досить брудний, бо йшли дощі) і ручай по дерев'яному саморобному місточку зі стовбурів дерев.
Перейшовши через місток, потрапляєш на велику галявину серед лісу - вона зразу нам сподобалася - наче зал для глядачів під відкритим небом! На протилежному її краї монтується сцена. Вона являє собою дві ДСП плити, прикручені до брусів, які, у свою чергу прикручені до пеньків, що вкопано у землю. Виходить такий собі майданчик розміром 4 на 6 метрів. Над ним напнуто водонепроникний тент - так що дощ нам не страшний. У минулому році вперше і поки що востаннє була у нас "крута" сцена - як на Майдані під час Революції :). А так - ось така собі саморобна штука.
Навколо галявини розташовується табір. Не один табір, звичайно - багато. Кого тут тільки немає - і "класики", і панки, і хіпани. Різний люд. Їх можна умовно поділити на три категорії: активні учасники (ті, хто приїхав взяти участь у майстернях, чомусь навчитися, виступити зі сцени чи на Великому Каре вночі), пасивні учасники (самі не виступають, але для них головне - пісні та вірші, що звучать зі сцени) та "тусовщики", себто, правильною мовою, ті, хто "відпочивають красиво" :). Для останніх головне - побути у приємній компанії, гарно відпочити у всіх розуміннях, випити горілочки та все таке інше. А те, що хтось там щось десь співає - так то їх власні проблеми...
Зрозуміло, що філософія фестивалю не дозволяє нам проводити якесь сортування - поки ведеш себе у рамках і не заважаєш іншим - зелена вулиця. Але, зрозуміло, не все так гладко проходить. Інколи - градуси очі застилають, інколи - елементарний брак вихованості. Поки що нам начебто вдається тримати тусовщиків у рамках, і фестиваль проходить більш-менш незалежно від їх впливу.

Програма фестивалю здебільшого традиційна. У п'ятницю проходить заїзд учасників та гостей і концерт-знайомство. Людей ще небагато - десь 200-300 осіб разом. У концерті виступають майстри, організатори та гості. Цей рік був для мене незвичайним тим, що через певні обставини, вперше довелося майже повністю самому і формувати концерт-знайомство, і вести його.
Лєна Школьна запропонувала ідею: у цьому році як ніколи багато ювілеїв відомих авторів: Юлій Кім, Валентин Віхорєв, Григорій Дікштейн, Юрій Лорес, Вероніка Доліна, Юрій Устінов та інші. От ми на цій ідеї і спробували побудувати програму. А ще згадали сумний ювілей - 65 років початку останньої (хотілося б у це вірити!) Вітчизняної війни. Тому і пісню на початок підібрали відповідну.
Зрозуміло, що відкривати концерт непросто - немає (чи майже немає) права на помилку, потрібно задати ритм і рівень того, що буде далі. Це дуже важливо. Але перед концертом була пригода: сцену і так привезли пізно, а тут ще й наш генератор дві години не заводився (ми всі концерти проводимо із мікрофонами, світлом, пультом, колонками і всіми там прибабахами - цим у нас завідує Трям, він же дон ХоСе, він же Сергій Хоменко). Тому все цього разу почалося не о 22-30, як планували, а о ... 1-10! Уяви собі, весь цей час глядачі терпляче чекали і на початок концерту їх набралося десь із 100. Потім підходили ще.

Програма першого концерту (ведучий - Сашко Школьний):

Саша Крамар, ДОМ, керівник фестивалю - вступне слово.
Сашко Школьний, ДОМ (В. Єгоров, В.Заболоцький - 2 пісні)
Лєна Школьна, ДОМ (Віра Матвєєва - 2 пісні)
Слава Яковенко, Київ (романс на вірші Пушкіна, О.Дольський)
(мали бути Суми\Конотоп, але поснули до цього часу :))
Саша Усманова, Черкаси (власні вірші)
Ботвіновська Вікторія, Київ (1 пісня Ю.Кіма)
Мартинюк Сергій, Київ (2 пісні Ю.Лореса і 1 власна)
Монастирський Валентин, Вінниця (2 власні пісні)
Хоменко Сергій, Арсенал, (дві власні пісні)
Тупчій Вадим, Київ (2 пісні Ю.Кіма)
Вадим Народицький, Вертикаль (2 власні пісні)
Вадим Волков, Київ (вірші)
Солодков Сашко, ДОМ (Булат Окуджава, Юрій Візбор).

Це всі. Правда на виступі Солодкова закінчився бензин у генераторі і світло погасло... Але Саша такий молодець, що спокійно до цього поставився і доспівав останню пісню у світлі ліхтариків та абсолютній тиші.
А далі, о 2-45 почалися виступи на Великому Каре при світлі вогнища, яке зібрали, що називається, з миру по нитці - кожен табір приніс по гілочці і все загорілося. Мета ВК на "Фієсті": всі ті, хто на сцені в силу динаміки концерту не зміг заспівати більше 1-2 пісень, але подобаються глядачам та відповідають філософії фестивалю, роблять програму на 20-30 хвилин біля вогнища. Це дуже розумно і зручно.
Цього разу відкривали ВК ми з Лєною, бо потрібно було, з одного боку, задати тон і ідею всіх подальших виступів, а з іншого - ставити когось із відомих авторів першим не хотілося, бо процес "підтягування" людей ще тривав зо 10-15 хвилин.

Програма ВК (ведучий - Сашко Школьний)

Сашко Школьний (2 пісні Г.Дікштейна)
Лєна і Сашко Школьні (2 дуета: В.Єгоров і С.Нікітін)
Лєна Школьна, ДОМ (2 пісні В.Доліної та 2 власні)
Мартинюк Сергій, (програма власних пісень, 30 хв)
Тупчій Вадим (програма, 30 хв)
Солодков Олександр (виконавець, 20 хвилин)
Таланцев Олексій, ДОМ (виконавець і автор, 15 хвилин)

Далі пішла гітара по кругу уже без ведучого. Завершили Каре десь о 7-00. І порозповзалися до 8-ї ранку, коли прокинулися ті, хто спав уночі. Таким чином, пісні не припинялися цілу ніч - ну, може якась година перерви!
Так завершився перший день Фієсти 2006.

Спробував поспати. Трохи вдалося, але не сильно, бо навкруги уже все кипіло. Із палаток виповзали все нові люди і всім уже кортіло дізнатися, коли ж почнуться творчі майстерні...
А з майстернями була повна невизначеність. Не приїхав ще ні Жук, ні Рубанський, ні Труфанова... Трохи почухали потилицю і вирішили: одну із майстерень буде вести Вадим Народицький! Направимо до нього всіх панків, хіпанів та рокерів - хай у нього голова болить :)! У напарники до нього направили Вадима Волкова. Його вірш під назвою "Смерть трамвайним контролерам!" - це шедевр стьобу. Бумер (це старе клубне прізвисько Вадима) мав бути "злим майстром", а Волков - "добрим майстром"... Я у них на майстерні не був, але казали, що все було навпаки :).
Другу майстерню мав вести Ігор Жук із Вадимом Тупчієм. А ось і вони, ріднесенькі! Жук тут же побачив на галявині у комендантському таборі квіти дзвіночки, які ми акуратно обходили, щоб не пошкодити, і почав свою фотосесію. За основною професією Ігор Теодорович - фотохудожник, причому дуже класний! Кілька кадрів, як Ігор знімав дзвіночки, є і на наших плівках.
На третю майстерню планували Олега Рубанського, Інну Труфанову і мене, хоча я відбивався, як міг - ну який із мене майстер?! Домовилися, що я просто буду третім :). Від організаторів.
В суботу десь о 14-й почалися майстерні. Перед тим я швидко оббіг їх всі із фотоапаратом - так що можна буде глянути на сайті. Далі я був лише на майстерні Рубанського і Труфанової. Ми домовилися спочатку проводити своєрідне інтерв'ю, де кожен міг розповісти про себе все, що бажає, а також мав сказати свої контакти (якщо бажає) і ким він вважає себе по суті, а не по формі. Потім кожному ми пропонували показати свою творчість із максимальної кількості її граней. Це не мало бути просто прослуховування, це мав бути діалог. Діалог рівних між собою людей. Просто одні є більш досвідченими і передають по-дружньому свій досвід. Все вийшло так, як і планувалося. Ось ті, хто у нас був і мої особисті враження.

Олексій Таланцев (Київ). Цей наш, ДОМівець. Він сам по собі цікава особистість, але його проблеми - техніка гри правою рукою та нерівний темброритм співу йому буде подолати важко. Булат Окуджава колись правильно сказав - кожен пише так, як він дихає. Льоша дихає саме так - різко, неритмічно, надемоційно. У нього вибуховий темперамент, часто заводиться зпівоберта. Тому, думаю, по-іншому він не заспіває. Хоча критику сприймав, як і завжди, уважно і вдумливо.
Людмила Марченко (Київ). Вона є автором і координатором проекту "Ей, досить скиглити!" Вона своїх віршів не пише, але любить виконувати пісні інших авторів під гітару. У Люсі досить приємний низький тембр голосу, але гітара слабувата. Працювати ще й працювати, якщо у неї є бажання і натхнення. Мені здається, що вона себе і так гарно реалізує. Сама Люся за освітою - вчителька музики і хорового співу. На ф-но грає, на акордеоні. Вони із Інною Труфановою, наче, подруги, саме Інна і попросила її прийти та поспівати у нас.
Шамріна Олена і Яскевич Олена (Київ). Ось сіли дві дівчинки - одна грає на флейті, а інша на гітарі - самі пишуть музику і вірші. Щойно заспівали, зрозумів - обидві - рольовички, причому га-арно так "зсунуті". Тематика саме та :). Зразу спитав, а вони круглі такі очі поробили - а ви, мовляв, звідки знаєте? Та у вас же все на обличчях написано і у піснях відбито! Вони потім відкривали концерт за підсумками майстерень. Ще їх трохи здивувало, коли Олег Рубанський почав підказувати технічні тонкощі гри на флейті. Вони ж не знали, що Олег флейту викладає у музичній школі :). Зіграли вони і дві інструментальні п'єси - дуже красиво. Але як описати музику словами?!
Качаловський Віталій (Київ). За фахом масажист, але і непоганий автор. Правда пісні у нього сумні якісь. Ми попросили, щось оптимістичного, а він ніяково так посміхнувся: немає, каже... Ми його підбадьорили J.
Местиша Олежич. (Запоріжжя). Нині - студентка Могилянки, спеціальність - філософія. Захоплювалася (за її словами - невдало) фехтуванням і східними єдиноборствами. Теж рольовичка, хоча і не фанатка. Пісні пише приблизно у одному стилі - такі ритмічні і з навороченим змістом. Тематика часто езотерична, але розфарбована особистісним сприйняттям - класика юності :). Пише як українською, так і російською. Цікава людина...
Воронова Тетяна (Житомир). За її висловом, співає вірші інших поетів. Сама - викладач електроніки у технічному університеті. Співає вірші Віталія Іванова, Ігоря Домініча, Віри Потаніної, Ігоря Царьова та інших. Відомих поетів не чіпає - надто велика відповідальність, каже :) Її проблема - сила голосу. Це тренується, але важко. Кінцівки слів заковтує - це вже простіше, але теж треба працювати. А так - мелодії непогані, хоча і простуваті.
Шахрай Ірина (Житомир). Ця за фахом - бухгалтер, але за покликанням - учитель. Хочу, каже, сіяти розумне, добре і вічне. Теж пише мелодії на вірші інших поетів. Чесно кажучи, мені не дуже сподобалася її манера виконання - дещо манірна. Але смак - справа особиста :). "Майстрили" її довго - цікава у спілкуванні жіночка.
Луценко Віктор (Київ). Доктор медичних наук. Співає, в основному романси під гітару. Класно так співає - сильний голос і приємний тембр, високоякісна гітара. Тут не про майстерню мова мала йти, а про відбір кращих піснень на концерт. Гарний дядько. Тому вирішили його поставити не у концерт за пісумками майстерень, а у фінальний гала-концерт разом із майстрами. Приємно було послухати класичні романси: "Напрасные слова", "Клён ты мой опавший", наприклад.
Волошина Ірина (Київ). За фахом - економіст. Її я не слухав, бо довелося вгамовувати тусовщиків, які прийшли пограти у волейбольчик прямо біля майстерень. Культурно так пояснив їм, що вони не праві :). Відвів їх на гарну галявинку поруч - ось тут і грайте...
Федорченко Ліна (Київ). Ця - художниця, за фахом - російський філолог. Пише хайку. Я не великий знавець східної поезії, але сподобалося.
Васильєв Сергій (Васильків). Сергій - вуличний музикант і займається цим професійно. Їздить по країні і співає: на майданах, у переходах, просто на вулиці. І голос у нього відповідний. Правда і проблема - він усі пісні прокрикує, навіть самі ліричні - специфіка роботи. Він і сам це розуміє, але йому важко перебудуватися на більш душевний стиль. Пісні він виконує на вірші свого друга - Тараса Липовця. Була там одна пісня про солдата, на яку ми з Олегом організовано "нагнали", цілий спір філософський розгорівся. Інна, правда, нас швидко "помирила" - на рідкість розсудлива і мудра жінка :)!
Кудь Оксана (Київ). Менеджер по роботі з клієнтами і музикант. Дуже цікава зовнішність у дівчини - є щось у генах цигансько-іспанського, чорноока, кучерява, а поглядом пронизує аж до п'ят. Пише музику у такому джазовому стилі. Блюз і реггі дуже любить. Поезія - відповідна. Медитативна така. Особливо сподобалася босановка "Присвята МакМерфі" - її вона і співала у концерті.
Силінський Дмитро (Київ). Системний аналітик у галузі телекомунікацій. Серйозний чувак і любить класичних бардів - їх і виконує. Важко, правда, йому, бо голос не дуже сильний і, як усі початківці, кінцівки слів недовимовляє - тонуть вони. Трохи Олегу довелося брати в руки гітару і показувати, як треба... Наче спрацювало - з другої спроби виходило значно краще.
Антіпін Олег (Київ). Хуліган :)! Цей наспівав нам хуліганських пісень на тему стосунків чоловіків і жінок. Інні сподобалось :). Нам - теж. Він потім ще балуватиметься на концерті - але про це - згодом :). Є і серйозні філософські пісні у нього. Голос сильний - начебто у переходах бачив його, а може, помиляюся. Звідти, мабуть, і хуліганство. До нас пару раз у клуб заскакував - цікавий пацан!
Розова Наталія і Сергій Погребняк (Київ). А цей дует - єдині, хто виконував пісні українською. Власні пісні. Хороші. Але вже втомилися ми - 6 годин без перерви слухати - це не так просто, притупляється сприйняття. Тому зараз точно і не пригадаю, про що і як вони співали...

Наче всіх назвав. На майстерні у нас був прикол: на нашій з Лєною гітарі Олег 4 рази (!) рвав 4-ту струну. Спочатку замінили дві моїх - у мене там був запас, потім Олег приніс дві своїх - та ж історія. Вирішили спочатку, що не доля, так не доля. Але тут прийшов Валера Вербицький і зв'язав її із трьох шматків! Заграла гітара, як наче так і треба було! Досі вдома ми ще ту струну не міняли. А навіщо - грає добре...

Закінчилися майстерні, але відпочивати ніколи було. Швиденько сполоснулися і пішли на дитячий концерт, який мав відбутися на Великому Каре о 20-й годині. Формував цей концерт, в основному, Олег Рубанський. Часу було рівно півгодини. У цей час Жук разом з іншими майстрами робив концерт за підсумками майстерень та гала-концерт гостей і учасників...
На дитячому концерті вирішили запустити гітару по кругу, де кожен бажаючий міг виконати 1-2 пісні на дитячу тематику. Але по цьому кругу посадили 8 "підсадок", які мали вести концерт у потрібному руслі. Розпочав Олег і побіг до інших майстрів допомагати компонувати вечірні концерти. А саме дитяче каре вів Сашко Школьний.
Трудність тут була у тому, що немає мікрофонів і потрібно постійно бігати то тут, то там і заспокоювати тих дорослих, хто прийшов на дитячий концерт потусуватися і поприкалуватися. Щоб діти хоч щось почули. Тому я тих пісень, що співали, майже не чув - така вже доля організатора. У перервах між виступами, Володя Хантиль вручав грамоти усім діткам, хто взяв участь у дитячій туристичній естафеті зі справжніми мотузками, карабінами та навісними переправами. Крім дорослих співали і маленькі дітки. В основному, пісні із мультиків - прикольно було! А які овації!
У дитячому концерті брали участь:

Олег Рубанський
Олександр Солодков
Сашко і Лєна Школьні
Валерій Вербицький
Максим і Алла Тимошини (Конотоп) - 8-річний малий сам зіграв на гітарі і заспівав!
Воронова Тетяна (Житомир)
Аркадій Голубицький (Київ)
Дмитро Палець (Київ)
Перегуда Вадим (Київ)

За ту годину (з 19-30 по 20-30), поки тривав дитячий концерт, всім було весело і хороше. Тому, коли він завершився, то ще хвилин 20 ніхто не розбігався, а обговорювали і продовжували співати. Правда пісні ставали все менш дитячі. А потім пішли хуліганські пародії. Тому довелося відібрати гітару і розігнати "пародистів" по своїм таборам :).

Початок вечірнього концерту за підсумками майстерень затягувався - було багато достойних, а концерт не гумовий. Тому замість двох окремих концертів із перервою було вирішено зробити один великий на 2 відділення майже без перерви (лише на 5 хвилин - бензину у генератор долити). У першому відділенні мали виступити всі кращі за результатами майстерень, а у другому - гості і майстри.
Програма була готова вже о 21-45, але... Здох генератор. Не заводиться - і все тут! Більше години з ним промудохалися - все - марно. Довелося йти на виручку Сергію Малкіну. Річ у тім, що у нас на фестивалі працює ларьочок, де продають воду, пиво і до пива. Міцні напої - табу. У них теж був свій маленький генераторчик. Ми попросили - вони дали - кланяємося у пояс! І хоча довелося прибрати кілька ламп, концерт, хоч і о 23-00, але почали.

Вечірній концерт вів Ігор Жук. Ось програма цього концерту:

1 відділення (за підсумками майстерень)

Олена Шамріна і Олена Яскевич (Київ) - інструментальна п'єса
Олександр Науменко (Вертикаль, Київ) - автор, бард-рок, майстерня Вадима
Дмитро Селінський (Київ) - виконавець, пісня В.Берковського
Віталій Качаловський (Київ) - автор
Олександра Усманова (Черкаси) - вірші
Сергій Васильєв (Васильків) - вуличний музикант, автор музики
Наталія Розова, Сергій Погребняк (Київ) - дует, автори
Сергій Погребняк (Київ)
Ірина Волошина (Київ) - вірші
Ігор Приходько (Суми) - виконавець
Олена Городніча (Суми-Конотоп) - автор
Олександр Музика (Київ) - автор
Ірина Шахрай (Житомир) - автор
Ярослав Антонюк (Київ, Арсенал) - автор
Людмила Кажан (Суми) - вірші
Олександр Солодков (Київ, Дом) - виконавець
Тетяна Володай (Боярка) - автор, класна пісня про Івана Купала
Дмитро Мякотний (Конотоп) - виконавець
Валерій Вербицький (Київ, Дом) - виконавець
Вікторія Ботвіновська (Київ) - виконавець
Катерина Радушинська (Житомир) - вірші
Антіпін Олег (Київ) - автор
Оксана Кудь (Київ) - автор
Андрій Денисенко (Київ) - автор
Микита Алексашин (Славутич) - вірші
Сергій Хілько (Київ) - автор
Ліна Федорченко (Київ) - вірші
Вадим Валявін (Боярка) - автор
Галина Хаблак (Київ) - автор
Костянтин Куликов (Житомир) - автор
Ольга Пошуруєва (Київ) - вірші
Віктор Копоть (Рівне) - автор
Марія Сивоха (Житомир) - вірші
Марія Ломаєва (Київ) - виконавець
Тетяна Конончук (Житомир) - вірші
Местиша Олежич (Запоріжжя) - автор.

Це все хронологія. Звичайно, на жаль, більшості пісень я не чув, бо слідкував за порядком і шукав виконавців, щоб вони не загубилися. Але дещо почути вдалося. А як майстерно веде концерт Ігор! Такі класні зв'язки, переходи - мотаю на вуса. Що цікаво, під час концерту працювало "бюро знахідок". Ті, хто щось згубив чи знайшов на Фієсті, передавали інформацію Жуку і той так прикольно оголошував зі сцени. В результаті роботи бюро було знайдено і повернуто: 2 мобільники, 2 окуляри сонцезахисні, 1 гаманець, знайдено хазяїна однієї гітари!
Правда, у окремих речей хазяї так і не знайшлися. Наприклад, Олег Антіпін витягнув із кишені на сцені знайдений їм удень у ручаї ... купальник! Причому - обидві його частини! Каже, що виплив йому назустріч під час ополіскування і що хазяйка може у будь-який час його забрати, якщо він їй ЩЕ потрібен, звичайно... Тут на сцену вибігає Жук і видає: "Хазяйка може не хвилюватися, організатори вже перевірили - НАЧЕБТО той, хто знайшов купальника, ФЕТИШИЗМОМ НЕ СТРАЖДАЄ!" Аудиторія була у екстазі...

2 відділення концерту (початок десь о 1-00)

Луценко Віктор (Київ) - виконавець, гість
Вадим Волков - майстер
Ігор Жук (Київ) - майстер
Пономарьов Сергій (Мінськ, Білорусія) - автор, гість
Ансамбль "Конотоп-Суми-Транзит" - автори і виконавці
Леся Рой (Київ) - автор
Вадим Народицький (Київ, Дом-Вертикаль) - автор, майстер
Олександр Ворох (Київ, Арсенал) - автор
Вадим Волков (Рівне) - автор, гість
Вадим Тупчій (Київ) - автор, майстер
Дмитро Долгов (Київ) - автор.

Друге відділення завершилося десь о 2-40, а о 3-00 вже почалося нічне Велике Каре. Вів його Валерій Вербицький. Але туди я вже пішов - просто не було сил. Сіли ми у комендантському таборі біля вогнища і співали. Маріша вперше за кілька Фієст взяла гітару і вони з Лєною співали всі свої класні дуети. Потім Маріша сама грала, потім Лєна. Потихеньку біля нас зібралося зо три десятки слухачів...
А на Великому Каре у цей час теж було цікаво. Там виступали (десь по півгодини на кожного, плюс-мінус, звичайно):

Дмитро Долгов (Київ)
Ігор Жук (Київ)
Олег Рубанський (Київ)
Микола Ютушуй (Київ)
Вадим Народицький (Київ)
Олександр Ворох (Київ)
Після цього була гітара по кругу...

Велике Каре завершилося десь о 7-00. Це була вже неділя і другий день "Фієсти" фінішував.

Трохи покуняли, коли вже чуємо, що потрібно готувати сніданок і проводжати гостей... У нас на Фієсті традиція: проводжати гостей напутніми піснями. Десь до півдня всі прокидаються і фестиваль потроху згортається і завершується. Цього разу особливо напутніх пісень не співали, але попрощалися тепло. Йшли з Лєною до Боярки пішки і трохи заблукали... Але це - зовсім інша історія...

 

Content by Domovoy
Hosted & designed by TRM

Воспользовавшись данным информером, вы сможете получить полезную информацию о фестивалях авторской песни на территории стран СНГ и дальнего зарубежья.
Также, установив его у себя на сайте, вы окажете помощь многим людям в поиске полезной информации о фестивалях авторской песни.

Горячие туры киев это не только Египет, это ещё и Тайланд, Тунис, Греция. ; платья фото в Днепропетровске

barley sprouts for cattle from Ukraine.
Яндекс цитирования БардТоп Page Rank Icon Rambler's Top100